КОМПЛЕКСНЕ САМООЦІНЮВАННЯ

Звіт на педагогічну раду

«Система оцінювання навчальних досягнень здобувачів знань

як складова внутрішньої системи забезпечення якості освіти».

Про підсумки діяльності робочої групи за результатами самооцінювання напряму «Система оцінювання здобувачів освіти»

в Чаплинському ліцеї  у 2021-2022 н.р.

03.06.2022 р.

Виступ ЗДНВР А. Борисенко.

Система оцінювання здобувачів освіти- складова внутрішньої системи забезпечення якості освіти узакладі. У її основі формування ключових компетентностей учнів, тобто компетентнісний підхід, та врахування рівня їхніх навчальних досягнень— позитивний підхід. Компоненти системи

• компетентнісний підхід— оцінювання не лише обсягу навчальних досягнень, а й того, як учні використовують знання, щоб розв’язувати прикладні завдання;
• формувальне оцінювання— інтерактивне оцінювання щоденного особистісного поступу здобувача освіти, щодає змогу відстежувати рівень сформованих компетентностей, навчальний досвід івідповідно корегувати освітній процес;
• самооцінювання— один зі способів формувати й розвивати пізнавальну самостійність і творчу активність здобувачів освіти;
• взаємооцінювання— визначення сильних і слабких сторін робіт інших, таким чином аналіз власного прогресу;
• критерії оцінювання— інструменти, щовизначають відповідність між вимогами до знань, умінь і навичок здобувачів освіти та показником оцінки в балах;
• внутрішній моніторинг— система послідовних і систематичних заходів, що дають змогу закладу освіти виявити об’єктивний та раціональний підхід, системність учителя в оцінюванні навчальних досягнень учнів і динаміку їхніх навчальних досягнень;
• результати навчання— узагальнені дані щодо успішності здобувачів освіти, які показав внутрішній моніторинг.

Вимогами до системи оцінювання є: відкрита, чітка і об’єктивна, тобто базується на зрозумілих вимогах до навчальних результатів здобувачів освіти.

Мотивує й заохочує здобувачів освіти випробовувати різні способи досягти результату без ризику отримати за це негативну оцінку.

Орієнтована на розвиток у здобувачів освіти впевненості у своїх здібностях та формування ключових компетентностей

Відповідно до статті 53 Закону України «Про освіту», статті 17 Закону України «Про повну загальну середню освіту», з метою розбудови внутрішньої системи забезпечення якості освіти, на виконання Положення про ВСЗЯО Чаплинського ліцею, проведено внутрішнє самооцінювання якості освіти робочою групою.

Протягом листопада 2021р. – травня 2022р. було здійснено внутрішнє самооцінювання напряму «Системи оцінювання навчальних досягнень здобувачів знань» Чаплинського ліцею.

Робоча група провела анкетування учасників освітнього процесу, співбесіди з вчителями. Здійснено огляд предметних кабінетів, шкільної документації: класних журналів, протоколів педрад, методичної ради, методичних об’єднань, зошитів робочих, для практичних, лабораторних, контрольних робіт, відвідано навчальні заняття педагогів.

На створення ефективної системи оцінювання була спрямована робота педагогічного колективу закладу освіти впродовж 2021-2022 н.р. На розгляд виносилися питання:

1. Компетентнісний підхід у побудові моделі сучасного випускника (дошкільного закладу, початкової школи, базової школи, старшої школи) — шлях до успішної соціалізації особистості.

2. Формування відкритої, прозорої системи оцінювання навчальних досягнень здобувачів освіти та педагогічних працівників.

3. Про стан роботи педагогічного колективу щодо забезпечення внутрішньої системи забезпечення якості освіти.

4. Функціонування внутрішньої системи забезпечення якості освіти в закладі освіти.

5. Компетентнісний підхід до формування змісту та організації освітнього процесу. Сучасний компетентнісний урок.

6. Про стан роботи педагогічного колективу з учнями, що мають частково  початковий та середній рівень навчання.

7. Система оцінювання навчальних досягнень здобувачів знань. Формувальне, рівневі оцінювання, самооцінювання і взаємооцінювання як інструменти формувального оцінювання.

Педагогічні працівники забезпечують належні вимоги до системи оцінювання:

- відкрита, чітка іоб’єктивна,

- зрозумілі вимоги донавчальних результатів здобувачів освіти;

- мотивує йзаохочує здобувачів освіти випробовувати різні способи досягти результату без ризику отримати заценегативну оцінку;

- орієнтована нарозвиток уздобувачів освіти впевненості усвоїх здібностях таформування ключових компетентностей.

Відповідно до Положення про внутрішню систему забезпечення якості освіти  самооцінювання системи оцінювання навчальних досягнень здобувачів освіти орієнтоване на стандарти, кожен з яких містить рекомендації та орієнтовні критерії для самооцінювання.

Відповідно до результатів спостереження за навчальними заняттями у 1-4 класах можна зробити висновок, що вчителі акцентують увагу на досягненнях учнів, мотивують та підтримують бажання вчитися. Навчальні досягнення здобувачів освіти 1-3 класах підлягають вербальному,формувальному оцінюванню. Навчальні досягнення здобувачів освіти 4 класу підлягають формувальному оцінюванню, рівневому підсумковому (річному).

Учителі  залучали здобувачів освіти до активного самооцінювання та взаємооцінювання.

Ці види оцінювання мають на меті підтримати навчальний розвиток вихованців;

вибудовувати індивідуальну траєкторію їхнього розвитку; діагностувати досягнення на кожному з етапів процесу навчання; вчасно виявляти проблеми й запобігати їх нашаруванню; аналізувати хід реалізації навчальної програми й ухвалювати рішення щодо корегування програми і методів навчання відповідно до індивідуальних потреб дитини; мотивувати прагнення здобути максимально можливі результати; виховувати ціннісні якості особистості, бажання навчатися, не боятися помилок, переконання у власних можливостях і здібностях.

Навчальні досягнення здобувачів освіти 5-11 класів підлягають формувальному оцінюванню, бальному поточному, підсумковому (тематичному, семестровому, річному).

Активно впроваджується учителями-предметниками самооцінювання навчальних досягнень здобувачів освіти та взаємооцінювання.

Стандарт 1: Заклад освіти використовує систему оцінювання як інструмент спостереження за навчальним поступом учня та індикатор удосконалення якості освіти. Навчальні досягнення здобувачів освіти оцінюються за наявними й оприлюдненими критеріями, які враховують компетентнісний підхід у навчанні. Відповідно до освітньої програми школи педагогічний колектив у своїй діяльності керується нормативними документами, передбаченими чинним освітнім законодавством у сфері оцінювання рівня навчальних досягнень здобувачів освіти, використовуючи критерії оцінювання навчальних досягнень здобувачів освіти розроблені МОН України.

З 26 опитаних педагогічних працівників 25 % під час оцінювання використовують критерії, запропоновані МОН України, та 75% вчителів розробляє власні критерії спільно з учнями. Типові критерії оцінювання навчальних досягнень учнів, а також критерії оцінювання окремих видів робіт з навчальних предметів розміщені на офіційному сайті школи, укладені у збірнику «Критерії оцінювання різних видів робіт з навчальних предметів. Методичні рекомендації» та висвітлені в Освітній програмі на 2021-2022 н.р.

Оприлюднені критерії оцінювання навчальних досягнень учнів з предметів і курсів за вибором (громадянська освіта) робочого навчального плану, розроблені на основі компетентнісного підходу. Критерії розміщено в кожному навчальному кабінеті, на сайті закладу освіти. У класах створено куточки для здобувачів освіти.

Адміністрацією аналізуються результати та динаміка навчальних досягнень учнів, визначаються типові помилки, розглядаються на педагогічних радах,МО та МР ліцею, приймаються рішення про підвищення якості освітнього процесу, мотивації навчальної діяльності здобувачів освіти.

Питання критеріїв оцінювання навчальних досягнень здобувачів знань розглядалось на педагогічній раді. У методичному кабінеті наявні інформаційні матеріали «Внутрішня система забезпечення якості освіти» та «Система оцінювання навчальних досягнень здобувачів знань». Стратегія розвитку закладу освіти на 2020-2024 рр., річний план роботи закладу освіти передбачає методичні заходи щодо створеннята функціонування відкритої, прозорої і зрозумілої для здобувачів освіти системи оцінювання результатів навчання.

За результатами анкетування, в якому взяли участь усі педагоги , встановлено, що 90% педагогів пояснюють критерії оцінювання перед вивченням кожної теми, 100% вчителів інформують здобувачів освіти про критерії оцінювання на початку навчального року, 60% – пояснюють здобувачам освіти індивідуально.

Проте 9% здобувачів освіти 9-11 класів  і 16% батьків  засвідчили, що знають про критерії, правила та процедури лише з окремих навчальних предметів. Сайтом школи змоги скористатися не мають 6% батьків.

90% здобувачів освіти та 86% батьків вважають оцінювання результатів навчання в закладі у більшості випадків справедливим і об’єктивним.

Стандарт 2: У закладі освіти відкрита, прозора і зрозуміла для учнів система оцінювання. На початку навчального року директор Т. Щербина ознайомила батьків та учнів з принципами, загальними критеріями і підходами до оцінювання навчальних досягнень.

Учителі під час оцінювання дотримуються принципів академічної доброчесності. Пропонують учням завдання, які унеможливлюють списування. Оцінювання спрямовується на розвиток учнів.

Як показало анкетування  учнів 10-11 класів, оцінювання навчальних досягнень у ліцеї, зрозуміле для учнів. Спостереження за навчальними заняттями засвідчили, що більшість вчителів обґрунтовує кожну виставлену оцінку учню індивідуально.

Учителі закладу активно застосовують елементи формувального оцінювання. Найбільш поширеними на відвіданих заняттях були такі інструменти оцінювання: «Візьми і передай», «Відповідь хором», «Гра в кубик»,«Перевірка неправильного розуміння», «сортування слів», сигнали руками, тестування.У ліцеї здійснюється внутрішній моніторинг навчальних досягнень здобувачів освіти з усіх предметів інваріантної складової навчального плану (вхідне тестування, зондуючі контрольні роботи в кінці семестрів).

Інформація про результати моніторингу представлена у вигляді таблиць. Також проводиться моніторинг складання ЗНО випускниками закладу, здійснюється порівняльний аналіз за навчальними роками. Результати моніторингів оприлюднені на сайті закладу та використані у річному звіті директора . Аналіз результатів проводиться на засіданнях педагогічної ради, нарадах при директору, на засіданнях МР та МО, де приймаються рішення щодо корекції освітньої діяльності педагогів, визначення освітньої траєкторії окремих учнів, що потребують особливої уваги учителя.

Прийняті за їх результатами рішення використовуються для подальшого корегування системи оцінювання, подолання виявлених проблем. В основному виконується перспективний план внутрішкільного моніторингу відповідно до якого, щорічно у ліцеї вивчається стан викладання навчальних предметів, відповідність рівня досягнень учнів вимогам освітньої програми, результати обговорюються на засіданнях МО та узагальнюються у наказах.

Питання формувального оцінювання розглядалося на засіданнях МО, педагогічної ради, що відображено у відповідних протоколах. За результатами анкетування 100% вчителів повідомили, що використовують у своїй роботі словесне оцінювання. Результати опитування показують, що більшість учнів стверджує, що вчителі заохочують їх до навчання, підтримують їх, коли вони стикаються з труднощами.

76% опитаних учнів та 60% батьків вказали, що аргументацію виставлених оцінок, аналіз допущених помилок, визначення шляхів покращення результатів навчання здійснюється лише окремими вчителями. Водночас, оцінювання навчальних досягнень вчителями, на думку більшості учнів, здійснюється з метою визначення рівня знань, умінь і навичок (60%).

Стандарт 3: Система оцінювання у закладі освіти спрямована формувати в учнів відповідальність за результати свого навчання, здатність до самооцінки. Одним із чинників, який характеризує якість освітнього процесу в закладі освіти, є задоволеність учнів результатами навчальної діяльності. Система оцінювання допомагає відстежувати прогрес та формувати в учнів відчуття відповідальності за результати своєї навчальної діяльності. Відповідно до результатів анкетування педагогічні працівники надають учням необхідну допомогу в навчальній діяльності. З цим погодилася переважна більшість опитаних учнів (90%). Учні вважають, що їхня думка враховується вчителем під час уроку (80%), 20% враховується лише з окремих предметів. У той же час, лише окремі учні (6%) вважають, що педагогічні працівники нав’язують свої думки учням.

Більшість учнів відповідально ставиться до процесу навчання та усвідомлюють його важливість для подальшого життя. 90% учнів та 66% батьків вважають, що результати навчання залежать виключно від праці та наполегливості, дехто вважає – від рівня викладання, 43% окремі пов’язують з мотивацією батьків та від об’єктивності оцінювання.

68% учнів вказують, що відповідально ставляться до навчання, усвідомлюють його важливість для подальшого життя. Проте 76% батьків зазначають, що їхні діти відповідально ставляться до навчання.

Результативність навчальних досягнень учнів 5-11 класів показала, що знання учнів оцінено учителями об’єктивно. Маємо 24 відмінники.

Проте якісний показник в порівнянні з минулим навчальним роком знизився на 8 %. А кількість учнів, що навчаються за достатнім рівнем зросла на 10%.

Частина здобувачів освіти на належному рівні засвоює навчальний матеріал, має теоретичні та практичні навички з предметів, що викладаються.

Найвищі якісні показники по школі в учнів 5 класу, наявні у класі два відмінники. В решти класів успішність залишилася приблизно сталою, у деяких класах якісний показник знизився.

У порівнянні з минулим навчальним роком кількість учнів, що навчаються за високим рівнемзменшилася (24 уч. – в минулому н.р. 26). Кількість учнів, що навчаються за достатнім рівнем збільшилася (33 уч. в минулому н.р.26). Залишається високим відсоток учнів 5-11 класів з середнім рівнем знань.

Найнижчий показник якості знань залишається у 8 класі (0%). Немає учнів, які навчаються за високим рівнем.

Учителі з метою підвищення якості знань учнів систематично організовують індивідуальну роботу з учнями, залучають до активної позакласної роботи з навчальних предметів. Застосовують формувальне оцінювання, спрямоване на реалізацію компетентнісного підходу.

У 1-4 класах приділяється значна увага самооцінюванню та взаємооцінюванню. У 5-11 класах більшість вчителів впроваджують формувальне оцінювання та самооцінювання.

78% учнів зазначає, що вони здійснюють самооцінювання результатів своєї роботи під час навчання і 70% стверджують, що вчителі практикують проведення взаємооцінювання робіт один одного.

У 5-11 класах під час проведення контрольних, самостійних, тестових перевірочних робіт вчителями застосовуються різнорівневі завдання та свій формат оцінювання кожного завдання. Педагоги розробляють тестові завдання компетентнісного змісту, розміщують їх на освітніх платформах. Аналіз відвіданих уроків учителів показав, що вчителі приділяють належну увагу елементам формувального оцінювання, проводять взаємооцінювання та самооцінювання навчальної діяльності здобувачів освіти, здійснюють аналіз навчальних досягнень учнів, мотивуючи їх на досягнення результату, намагаються будувати партнерські відносити із своїми вихованцями.

Під час відвіданих навчальних занять з’ясовано, що переважна більшість учителів, надають учням час на обдумування відповіді, супроводжують її уточнювальними запитаннями, забезпечують зворотний зв’язок щодо якості виконання завдань, відзначають досягнення учнів та підтримують в них бажання навчатися.

Результати анкетування (92%) свідчать, що більшість здобувачів освіти отримують зворотний зв’язок від вчителів під час пояснення та аргументації виставлених оцінок, аналізу допущених помилок, визначення шляхів покращення результатів навчання.

Під час дистанційного навчання вчителі організовують заняття в онлайн режимі відповідно вимог Санітарного регламенту. Забезпечується зворотний зв’язок. Тестові завдання містять вправи і компетентнісного змісту. Вчителі (100%) демонструють презентації, відео, роблять уроки насиченими і цікавими.

Методична робота закладу освіти щодо здійснення формувального оцінювання добре спланована і передбачає такі інформаційно-методичні заходи: майстер-класи, інструктивні наради, розміщення в методичному кабінеті стенду «Інструменти формувального оцінювання», взаємовідвідування уроків.

Через систему оцінювання навчальної діяльності важливо розвивати в учнів активну життєву позицію. Вчителі здійснюють індивідуальний підхід, наскрізний процес виховання, який формує цінності.

Освітню діяльність учні школи поєднують з участю в житті класу, школи, місцевої громади, суспільства загалом. Вони беруть активну участь у благодійних заходах. Це сприяє розвитку відповідних ціннісних орієнтирів та чіткої громадянської позиції.

За результатами самооцінювання напряму «Система оцінювання навчальних досягнень» складено робочою групою план удосконалення системи оцінювання навчальних досягнень здобувачів освіти на 2022-2023 н.р., який пропонується на загальне обговорення.

ВИСТУПИЛИ:

Рафаєлян К., член робочої групи з самооцінювання, член батьківського комітету, вихователь ГПД, аовідомила, що педагоги  забезпечують належні вимоги до системи оцінювання, а саме: відкритість, чіткість і об’єктивність, зрозумілість вимог до навчальних результатів здобувачів освіти; орієнтація на розвиток у здобувачів освіти впевненості у своїх здібностях та формування ключових компетентностей. Навчальні досягнення здобувачів освіти оцінюються за наявними й оприлюдненими критеріями, які враховують компетентнісний підхід у навчанні. Відповідно до освітньої програми школи педагогічний колектив у своїй діяльності керується нормативними документами, передбаченими чинним освітнім законодавством у сфері оцінювання рівня навчальних досягнень здобувачів освіти, використовуючи критерії оцінювання навчальних досягнень здобувачів освіти розроблені МОН України. Більшість учителів розробляють власні критерії спільно з учнями.

Типові критерії оцінювання навчальних досягнень здобувачів освіти, а також критерії оцінювання окремих видів робіт з навчальних предметів розміщено на офіційному сайті ліцею.

Богатирьова Л., член робочої групи з самооцінювання, учитель початкових класів, зазначила, що навчання й оцінювання- взаємопов’язані процеси. Від правильної організації оцінювання залежить ефективність навчання. Саме формувальний підхід дає змогу педагогам одержати інформацію про стан навчальних досягнень учнів і вчасно відреагувати на проблеми в навчанні, прийняти педагогічні рішення для його удосконалення.

Л. Богатирьова  наголосила на «перевагах формувального оцінювання». Формувальне оцінювання невимірюють убалах, цифрах числовах. Переважно педагог оцінює учня вформі розгорнутого опису. Формувальне оцінювання - це інтерактивне оцінювання щоденного особистісного поступу учня, що дає змогу відстежувати рівень сформованих компетентностей і навчальний досвід учнів та корегувати освітній процес.

Ключові особливості формувального оцінювання: аналіз особистісного поступу кожного учня; вербальне оцінювання; навчальні досягнення різних учнів непорівнюють між собою; увага лише напозитивній динаміці навчальних досягнень; зрозумілі для учнів критерії оцінювання; формування вучнів навички самостійно оцінювати власний прогрес; систематичний зворотний зв’язок зучнями; розроблена індивідуальна траєкторія розвитку кожного учня.

Результат підсумкового оцінювання залежить від формувального. Щоб впроваджувати формувальне оцінювання, педагоги  ставлять перед учнями такі завдання: шукати причинно-наслідкові зв’язки; розглядати й критично осмислювати проблемні ситуації; реалізувати проєкти; обґрунтовувати відповіді; аргументувати власні позиції.

Основні вимоги до критеріїв формувального оцінювання— об’єктивність, чіткість і зрозумілість для учнів табатьків. Тому необхідно розробляти їх педагогу спільно із учнями та батьками. Звісно, вихованці поступово долучаються до розроблення критеріїв оцінювання навчальних досягнень. Важливо, щоб ці навички розвивалися ще з початкової школи.

Рогачова Н., учитель початкових класів, поділилася думками, як розробити критерії формувального оцінювання. Запропонувала такий орінтовний алгоритм спільної роботи учителів та учнів.

Крок1. Разом визначте мету і завдання навчального заняття.

Крок2. Учні формулюють по1–2 критерії кожен. Учитель стежить за тим, щоб усі критерії були зрозумілі.

Крок3. Разом ранжуйте критерії за пріоритетністю.

Крок4. Разом обговоріть й оберіть найважливіші критерії, що підвищують мотивацію, відповідальність учнів за власну діяльність та ефективність навчання.

Березень Я., член робочої групи з самооцінювання, член батьківського комітету, наголосила, що формувальне оцінювання має бути спрямоване на постійний зворотний зв’язок з учнями. Зворотним зв’язком можна вважати інформацію, яку вчитель отримує у процесі навчання і яка дає йому змогу зробити неформальні висновки про успішність учнів, а учням — побачити власні прогалини в засвоєнні знань, формуванні вмінь тощо.

Педагоги  здійснюють зворотний зв'язок, активно використовують зазвичай такі інструментами зворотного зв’язку, як-от: нагадування; поетапна допомога — запитання, інструкції, зразки тощо; коментування конкретних дій, ситуацій, суперечливих питань тощо.

Класичний зворотний зв’язок учителі організовують одразу після того, як учні виконали завдання. Він доречний і під час виконання завдання. Це дає змогу підтримувати мотивацію учнів, удосконалювати навички, виробляти подальші стратегії.

Типова помилка учителя — оціночний зворотний зв’язок, що містить судження, коротке загальне підбадьорення чи застереження. Адже мета зворотного зв’язку — запропонувати конкретні подальші дії.

Зворотний зв’язок між педагогами й учнями ефективний, якщо: містить результати перевірки, додаткову інформацію та альтернативну інтерпретацію; створює умови для обмірковування і перегляду ідей; надає інформацію про завдання, які учні виконали правильно, чи допомагає знайти шляхи розв’язання завдань, виконаних неправильно.

Зворотний зв’язок, спрямований на огляд, коментування і фасилітацію роботи учнів, допомагає вчителю покращити їхні освітні результати.

Н. Рогачова порадила постійно здійснювати зворотний зв’язок на всіх етапах уроку.

Сюрман Л., член робочої групи з самооцінювання, учитель трудового навчання, поділилася думками про важливість впровадження під час оцінювання навчальних досягнень здобувачів освіти учителями  самооцінювання, що формує і розвиває пізнавальну самостійність і творчу активність вихованців. Цей вид оцінювання пов’язаний не з виставленням собі оцінок, а з процедурою оцінювання.

Помітно, що педагоги під час формування в учнів навички самооцінювання, користуються такими рекомендаціями: самооцінювання учень здійснює перш ніж його оцінить педагог; учень оцінює себе згідно із загальними критеріями оцінювання навчальної діяльності; різноманітні форми самооцінювання (картки, листи самооцінювання, щоденники досягнень, портфоліо тощо) підвищують ефективність самооцінювання; педагог та учень порівнюють результати оцінювання та визначають програму діяльності на наступний етап навчання.

Паралельно із самооцінюванням педагоги формують у здобувачів освіти навички взаємооцінювання, яке спрямовується на визначення сильних та слабких сторін робіт інших і так аналізується власний прогрес.

Л. Сюрман  наголосила, що важливо навчати учнів давати коректні поради під час процесу оцінювання, не протиставляти їходне одному, наголошувати, що оцінювати варто не особистість, а вчинок, ситуацію чи роботу, пояснювати, що взаємооцінювання має подвійний ефект: і той учень, який оцінює, і той, кого оцінюють, вчаться бачити й усвідомлювати власні помилки.

Навички самооцінювання і взаємооцінювання формують усвідомлену відповідальність за власну діяльність. Відтак для учня пріоритетним стає не зовнішній, а внутрішній контроль.

Клешня А., учитель початкових класів, наголосила про важливість взаємооцінювання як елемета формувального оцінювання у початковій школі. Концепцією НУШ передбачено зміну процесу оцінювання – відтепер воно не карає учнів, не ранжує їх, а допомагає аналізувати індивідуальний прогрес учня і планувати індивідуальний темп навчання, тобто буде рекомендаціями до дії. Таке оцінювання називаєтьсяформувальним(те, яке формує навчальний процес), і однією з його стратегій, є розвиток самостійності та взаємодії учнів, реалізувати яку можливо, пропонуючи дітям взаємооцінювання.

При впроваджені формувального оцінювання учні завжди знають, що вони мають вивчити, і якщо вони можуть зрозуміти матеріал та виділити аспекти, над якими потрібно працювати, то засвоюють його значно ефективніше, ніж у ситуації пасивного сприйняття та механічного виконання завдань без усвідомлення їх значення та навчальної цілі.

Взаємооцінювання дає змогу точніше зрозуміти таку ціль та критерії успіху під час аналізу роботи товариша.

Учителі початкових класів завжди наголошують, що взаємооцінювання – це партнерська взаємодія, коли учні допомагають один одному покращувати свої навчальні результати; взаємооцінювання не передбачає порівняння себе з іншими; взаємооцінювання означає порівняння власного поточного рівня успішності із попередніми показниками.

Правила взаємооцінювання, якими користуються у початковій школі, - вчитель формулює чіткі критерії для взаємооцінювання; учні мають виявляти повагу до партнера, коректно добирати слова і способи побудови коментарів; активно слухати.

Загалом усі вчителі початкових класів активно впроваджують формувальне оцінювання, зокрема самооцінювання і взаємооцінювання.

Чимшит І., учитель української мови та літератури,  поділилася думками щодо важливості та зручності в користуванні лепбуком «Критерії оцінювання навчальних досягнень здобувачів освіти з української мови та літератури».

Запропонувала колегам долучитися до розроблення критеріїв оцінювання навчальних досягнень здобувачів освіти з навчальних предметів та окремих видів робіт з поступовим залученням до цієї роботи здобувачів освіти та їх батьків.

Качан К., президент учнівського парламенту, учениця 10 класу, сказала, що за підсумками опитування учнів 10-11 класів оцінювання навчальних досягнень у школі є об’єктивним. Учителі постійно аргументують виставлені бали.

Мазур В.., член учнівського парламенту, учениця 11 класу, сказала, що учасники освітнього процесу дотримуються правил академічної доброчесності.

Сорман Л., член робочої групи з самооцінювання, заступник директора з ВР, після розгляду і обговорення запропонувала схвалити план роботи педколективу щодо удосконалення системи оцінювання здобувачів освіти в Чаплинському ліцеї.

РЕКОМЕНДАЦІЇ:

1. Вважати рівень самооцінювання напряму «Система оцінювання здобувачів освіти» в Чаплинському ліцеї в 2021-2022 н.р. Д (достатнім) – 3 бали.

2. Адміністрації закладу

2.1. дбати про психологічно комфортне середовище, яке забезпечить конструктивну взаємодію педагогічних працівників , здобувачів освіти, їх батьків та взаємну повагу та довіру, (Постійно)

2.2. організовувати освітній процес на засадах людиноцентризму, запобігати будь-яким проявам дискримінації, булінгу, (Постійно)

2.3. сприяти обізнаності учасників освітнього процесу та дотриманням ними правил академічної доброчесності, критеріїв оцінювання навчальних досягнень знань здобувачів освіти. (Постійно)

3. Педагогічному колективу

3.1. з метою удосконалення системи оцінювання узакладі освіти розробити систему заходів, спрямовану формувати в учнів розуміння цінності освіти, навчання протягом життя та здатності самостійно оцінювати власний прогрес, (До 01.09.2022р.)

3.2. з’ясовувати, чи розуміють здобувачі освіти запропоновані критерії оцінювання, (Постійно)

3.3.оцінювати навчальні досягнення здобувачів освіти справедливо і об’єктивно, відповідно дорозроблених критеріїв, давати учням час на обдумування відповіді, ставити уточнювальні запитання, забезпечувати зворотний зв’язок щодо якості виконання завдання, (Постійно)

3.4. використовувати у закладі освіти методики формувального оцінювання, самооцінювання та взаємооцінювання здобувачів освіти, (Постійно)

3.6. спрямовувати оцінювання навчальних досягнень наіндивідуальний поступ учня, відзначати навіть найменші досягнення здобувачів освіти, підтримувати уних бажання навчатися, (Постійно)

3.7. з метою формування відповідального ставлення здобувачів освіти донавчання активно впроваджувати ідеї педагогіки партнерства— спонукати вихованців бути активними учасниками освітнього процесу, залучати їхдоспівпраці; зосередити освітній процес натому, щоб діти оволодівали ключовими компетентностями; забезпечувати систематичний зворотний зв’язок; надавати конструктивні коректні відгуки нароботи учнів; порівнювати нові досягнення дітей з попередніми здобутками, (Постійно)

3.8. залучати здобувачів освіти до розробки критеріїв оцінювання навчальних досягнень з окремих видів робіт, (Протягом 2022-2023 н.р.)

3.9. оприлюднювати у закладі освіти інформацію про критерії, правила та процедури оцінювання результатів навчальних досягнень здобувачів освіти з окремих видів робіт, (Постійно)

3.10. інформувати здобувачів освіти та їх батьків про критерії оцінювання обов’язкових видів робіт, участі в різних організаційних формах навчальних занять, (Постійно)

3.11. з метою підвищення результатів якості знань посилити індивідуальну роботу із здобувачами освіти, що потребують особливої уваги учителя, (Протягом 2022-2023 н.р)

3.12. здійснювати взаємовідвідування уроків учителів початкових класів та учителів-предметників, (Постійно)

3.13 схвалити план роботи педколективу щодо удосконалення системи оцінювання навчальних досягнень здобувачів освіти в чаплинському ліцеї (03.06.2022 р.)

4. Заступнику директора з навчально-виховної роботи А. Борисенко.

4.1. взяти під особистий контроль участь педагогів  і здобувачів освіти в розробці критеріїв оцінювання навчальних досягнень з окремих видів робіт, (Протягом 2022-2023 н.р.)

4.2. оприлюднити результати самооцінювання напряму «Система оцінювання здобувачів освіти» в чаплинському ліцеї в 2021-2022 н.р. та план роботи педколективу щодо удосконалення системи оцінювання навчальних досягнень здобувачів освіти в Чаплинському ліцеї (03.06.2022 р.)

5 Керівникам МО на засіданнях методичних об’єднань розглядати питання вдосконалення системи оцінювання навчальних досягнень здобувачів освіти. (Протягом 2022-2023 н.р.)

6. Класним керівникам 5-11 класів  слідкувати за підготовкою домашніх завдань учнями. (Постійно)

7. Класному керівнику 8 класу Плющевій С. звернути увагу на низький рівень знань вихованців та провести індивідуальні консультації з батьками щодо виявлення шляхів покращення успішності дітей. (Червень, 2022р.)

8. Класним керівникам 1-11 класів здійснювати зворотний зв’язок із батьками здобувачів освіти щодо обізнаності з критеріями, правилами та процедурами оцінювання результатів навчальних досягнень здобувачів освіти. (Постійно)

9. Практичному психологу Н. Федорчук провести тренінгові заняття із здобувачами освіти, що потребують особливої уваги учителя. (Вересень-жовтень, 2022 р.)

СХВАЛЕНО                                                       ЗАТВЕРДЖЕНО

Педагогічна рада                                              Наказ №  77  від 30.08.2022 р.

Протокол №1 від 30.08.2022р.                       Директор

                                                                            Тетяна ЩЕРБИНА

                                  План удосконалення освітнього середовища

                  Чаплинського ліцею Петриківської селищної ради

                                                            2022-2023 н.р.